ІНФОРМАЦІЯ СТОСОВНО ІСНУЮЧИХ
ПРОБЛЕМНИХ ПИТАНЬ УКРАЇНСЬКО-РУМУНСЬКИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН
1. Відновлення Україною глибоководного суднохідного ходу р. Дунай – Чорне море.
Питання відновлення глибоководного суднового ходу (ГСХ) “р. Дунай-Чорне море” залишається одним із проблемних питань українсько-румунських відносин. Румунською стороною активно здійснюються спроби залучення органів ЄС, населення та міжнародних екологічних організацій для підтримки її позиції, а також здійснення тиску на Україну з метою припинення реалізації проекту відновлення ГСХ “р. Дунай-Чорне море”.
Будівництво ГСХ р. Дунай-Чорне море передбачене відповідними дорученнями Президента та Уряду України.
Робочий проект "Створення глибоководного суднового ходу р. Дунай-Чорне море на українській ділянці дельти. І етап" було затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.05.2004 р. N283-Р (тендер на генеральний підряд зі створення суднового ходу виграла німецька фірма Josef Mobіus Bau -Aktіengeselschaft за умов залучення до виконання робіт державних підприємств "Укрводшлях" та "Чорназморшлях").
19 жовтня 2006 р. відбулося засідання тендерного комітету Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, в ході якого з представниками Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем (УкрНДІЕП, м. Харків) узгоджено питання щодо остаточного погодження ціни та умов виконання науково-дослідного проекту, спрямованого на вироблення заходів з максимально можливої мінімізації негативних впливів процесу відновлення ГСХ „Дунай-Чорне море” на довкілля (включаючи пункти, визначені міжнародною Комісією із запиту), а також стосовно підготовки методики визначення можливих транскордонних впливів проектованої діяльності (будівництво великих гідротехнічних об’єктів) і розробки рекомендацій щодо участі українських спеціалістів.
З початку проектування суднового ходу, його практичної реалізації були проведені консультації та обговорення різних аспектів створення ГСХ „Дунай-Чорне море”, а також ознайомлення з місцем проведення робіт відповідних міжнародних організацій та експертів.
На даний час позиція румунської сторони щодо відновлення Україною глибоководного суднового ходу (ГСХ) р. Дунай–Чорне море є негативною. Румунська сторона наполягає на необхідності припинення будь-яких робіт у гирлі Бистре. Вона вважає, що реалізація проекту ГСХ р. Дунай - Чорне море порушує положення Конвенції з оцінки впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (Конвенція Еспоо), та не враховує висновки Міжнародної комісії із запиту. Вона висловлює свою переконаність у тому, що будівництво суднового ходу має істотній негативний транскордонний вплив на довкілля, і наполягає на дотримання всіх процедур, передбачених Конвенцією Еспоо, та вивчення можливих наслідків його впливу на дельту р. Дунай. З іншого боку, займає стриману позицію щодо ініціативи про спільний моніторинг всієї дельти Дунаю.
В ході проведення четвертого засідання Договірних сторін Конвенції Еспоо (м. Бухарест, 19-21.05 2008 р.) за ініціативою румунської сторони, основним питанням, яке обговорювалось, стало представлення Румунії стосовно реалізації Україною проекту будівництва ГСХ р. Дунай – Чорне море. За підсумками роботи Бухарестського засідання Договірних сторін Конвенції Еспоо було прийнято Рішення яке передбачає попередження Уряду України про невиконання положень Конвенції при реалізації проекту ГСХ р. Дунай-Чорне море, яке вступить в силу 31.10.2008 р. у випадку незмінності рішення Уряду України щодо спорудження ІІ-ї черги проекту ГСХ р. Дунай-Чорне море, та невиконання заходів передбачених Конвенцією Еспоо; заклик до України активізувати двосторонній діалог з Румунією з метою вирішення питання у межах Конвенції Еспоо.
За підсумками засідання українська сторона взяла на себе зобов’язання переглянути Остаточне рішення щодо реалізації проекту ГСХ; переглянути нотифікацію та ОВНС проекту з урахуванням вимог та положень Конвенції; провести повторні консультації з румунською стороною.
В рамках виконання Рішення IV/2 Договірних Сторін Конвенції Еспоо, прийнятого у м. Бухаресті 21.05.2008 р., а також відповідно до зобов’язань, взятих на себе українською стороною, 11.08.2008 р. Урядом України схвалено рішення про відкликання Остаточного рішення від 28.12.2007 р. стосовно виконання другої фази проекту відновлення ГСХ “р. Дунай-Чорне море” на українській ділянці дельти. Міністерством охорони навколишнього природного середовища України спільно з Міністерством транспорту та зв’язку підготовлено Нотифікацію щодо Фази ІІ Проекту відновлення ГСХ “р. Дунай-Чорне море” в українській частині дельти р. Дунай, яку було передано румунській стороні Нотою Посольства № 1670 від 08.09.2008 р.
В період 15-16.10.2008 р. у м. Київ відбулись спільні українсько-румунські консультації стосовно виконання процедур Конвенції Еспоо з реалізації Фази ІІ проекту відновлення ГСХ “р. Дунай –Чорне море”. В їх рамках було підготовлено календарний графік робіт у відповідності до вимог Конвенції Еспоо, який передбачає терміни отримання відповіді від румунської сторони за результатами розгляду Нотифікації, участі громадськості зачепленої сторони для надання коментарів щодо запланованої діяльності, підготовки документації з оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС), проведення консультацій на підставі ОВНС, прийняття остаточного рішення та інших процедурних питань, спрямованих на повне виконання положень Конвенції Еспоо.
У відповідь на Нотифікацію української сторони румунська сторона повідомила, що має намір брати участь у процедурі оцінки впливу на навколишнє середовище та передала свою відповідь, а також коментарі представників державної влади та румунської громадськості на Нотифікацію української сторони.
28-30.10.2008 р. у Женеві відбулося засідання Комітету з імплементації Конвенції Еспоо, на якому було розглянуто доповідь Уряду України про виконання прийнятого сторонами Конвенції Еспоо у травні 2008 р. Рішення IV/2. За результатами наданих українською стороною роз'яснень, Комітет з імплементації Конвенції Еспоо прийняв рішення про не набуття чинності попередженням Уряду України.
Під час засідання Комітету з імплементації Конвенції Еспоо, члени Комітету також розглянули усну скаргу України щодо негативного впливу діяльності Румунії в дельті Дунаю та зобов’язали румунську сторону надати вичерпну інформацію про її проекти в дельті, які можуть підпадати під дію Конвенції Еспоо та завдати шкоди навколишньому середовищу України.
2. Добудова Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд (КГЗКОР) залишається проблемним і впливає на весь комплекс українсько-румунських економічних зв’язків.
Зважаючи на бюджетні труднощі, починаючи з 1999 року Україна майже повністю припинила фінансування цього проекту. На даний момент, Україна розглядає пропозиції іноземних інвесторів, які зацікавлені в завершенні цього проекту.
Румунія з самого початку розглядала КГЗКОР як важливе джерело сировини для металургійного комбінату „Sidex” з м. Галаць. Оскільки на сьогодні компанія „Mittal Steel” є власником цього комбінату (“Sidex”) і українського металургійного комбінату “Криворіжсталь”, то вона має зацікавленість у КГЗКОРі. Румунська сторона обговорювала можливість реалізації своєї частки також з російською компанією „Сєвєрсталь”.
На даний час позиція Румунії щодо КГЗКОРу полягає в тому, що румунська сторона включає до коштів, які підлягають компенсації, витрати на будівництво об’єктів КГЗКОРу за їх балансовою вартістю (у перевідних рублях) на момент прийому передачі, включаючи соціальну інфраструктуру, а також вартість обладнання, що було поставлено металургійним підприємствам колишнього Міністерства металургії СРСР за межі України, з урахуванням нарахованих відсотків за наданий кредит.
7-8 квітня 2008 року в м. Бухарест відбулись переговори між делегаціями України та Румунії стосовно врегулювання питань, пов’язаних із будівництвом КГЗКОРу. Сторони прийняли рішення провести консультації на рівні експертів з метою звірки даних про витрати румунської сторони. Під час засідання українська сторона передала проект міжурядового Протоколу стосовно остаточного врегулювання питань, пов’язаних із будівництвом КГЗКОРу, яким пропонується замінити діючий Протокол між Урядом України й Урядом Румунії про продовження співробітництва в будівництві Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд від 5 травня 1994 року. Було також домовлено провести другий раунд переговорів не пізніше першої декади червня 2008 року в м. Києві. Пізніше румунська сторона виявилась не готовою прибути до Києва у цей період. Незважаючи на надані пропозиції української сторони щодо нових строків проведення переговорів, з вини румунської сторони їх проведення неодноразово переносилось. В результаті проведеної роботи на початку серпня, під час зустрічі з Держсекретарем Міністерства економіки та фінансів Румунії В. Палашке, румунська сторона висловила попередню згоду провести другий раунд переговорів у вересні ц.р. відвідавши м. Долинськ та обговорити це питання в ході проведення другого засідання Підкомітету з економічних питань Комітету з питань захисту довкілля та сталого розвитку Українсько-Румунської Спільної Президентської Комісії. Проте, до цього часу офіційного підтвердження готовності румунської сторони до проведення чергового раунду переговорів на адресу української сторони не надходило.
Торговельно-економічна місія вважає, що враховуючи ситуацію, яка склалася, та внутрішньополітичну чутливість цього питання, насамперед в Румунії, а також залежність оцінок від кон’юнктури відповідного ринку, за умов подальшого ухилення румунської сторони від продовження переговорного процесу, його вирішенню могло б суттєво сприяти чітке визначення Україною можливих односторонніх дій щодо забезпечення відповідних інтересів держави у зв’язку з подальшою долею КГЗКОР та початок їх практичної реалізації.
3. Проблема прискорення укладення та ратифікації ряду міжурядових угод, які мають важливе значення для розвитку двостороннього економічного співробітництва, серед яких:
· Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Румунії про судноплавство на внутрішніх водних шляхах;
· Угода про співробітництво в галузі оподаткування, попередження ухилень від сплати податків, боротьби з незаконними фінансовими операціями, відмиванням «брудних грошей»;
· Угода між Державною податковою адміністрацією України та Міністерством державних фінансів Румунії про співробітництво та обмін інформацією в галузі боротьби проти ухилень від сплати податків, незаконних фінансових операцій та інших економічних злочинів;
· Меморандум про заходи, спрямовані на лібералізацію умов взаємної торгівлі між Україною та Румунією.
Для оптимізації правової бази двосторонніх економічних відносин потребує ратифікації Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Румунії про економічне, промислове, наукове та технічне співробітництво.
Разом з цим, румунська сторона неодноразово зверталось до української сторони з проханням прискорити ратифікацію Угоди про сприяння і взаємний захист інвестицій 1995 року. Не виключається можливість, що наполягання румунської сторони на прискорення ратифікації Україною Міжурядової Угоди про сприяння та взаємний захист інвестицій зумовлено сподіваннями Румунії використати положення цієї угоди під час переговорів щодо КГЗКОРу.
Зважаючи на вступ Румунії до ЄС з 1 січня 2007 року, існує необхідність продовжити переговори з гармонізації двосторонньої договірно-правової бази в цій сфері з законодавством ЄС, зокрема у сфері транспорту. | 
